вбувати


вбувати
(убува́ти), -а́ю, -а́єш, недок., вбу́ти (убу́ти), вбу́ю, вбу́єш, док., перех., розм.
Те саме, що взувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "вбувати" в других словарях:

  • вбувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • вбути — див. вбувати …   Український тлумачний словник

  • вдовбування — (удо/вбування), я, с. Дія за знач. вдовбувати (удо/вбувати) …   Український тлумачний словник

  • вдовбувати — (удо/вбувати), ую, уєш, недок., вдовба/ти (удовба/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Довбаючи, вганяти, вбивати що небудь у щось. 2) перен., розм. Багаторазово пояснюючи і повторюючи що небудь, примусити зрозуміти, засвоїти, запам ятати. 3) тільки… …   Український тлумачний словник

  • задовбати — а/ю, а/єш, док., задо/вбувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Почати довбати. 2) Довбаючи який небудь предмет, закріпити, залагодити в ньому щось …   Український тлумачний словник

  • убувати — I а/є, недок., убу/ти, убу/де; мин. ч. убу/в, ула/, уло/; док. Зменшуватися в кількості, об ємі, ступені вияву. || Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі). II див. вбувати …   Український тлумачний словник

  • убути — I див. убувати I. II див. вбувати …   Український тлумачний словник

  • удова — удо/вбаний, удовба/ти, удовба/тися, удо/вбування, удо/вбувати, удо/вбуватися, удове/нко, удове/ць, удо/вж, удо/вжки, удо/вий, удо/вин, удови/ний, удови/цький, удови/ця, удовиче/нко, удови/чий, удови/чин, удови/чка, удови/ччин, удові/вна, удові/ти …   Український тлумачний словник

  • вдовбувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • видовбувати — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови