- вбувати
- (убува́ти), -а́ю, -а́єш, недок., вбу́ти (убу́ти), вбу́ю, вбу́єш, док., перех., розм.Те саме, що взувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вбувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вбути — див. вбувати … Український тлумачний словник
вдовбування — (удо/вбування), я, с. Дія за знач. вдовбувати (удо/вбувати) … Український тлумачний словник
вдовбувати — (удо/вбувати), ую, уєш, недок., вдовба/ти (удовба/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Довбаючи, вганяти, вбивати що небудь у щось. 2) перен., розм. Багаторазово пояснюючи і повторюючи що небудь, примусити зрозуміти, засвоїти, запам ятати. 3) тільки… … Український тлумачний словник
задовбати — а/ю, а/єш, док., задо/вбувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Почати довбати. 2) Довбаючи який небудь предмет, закріпити, залагодити в ньому щось … Український тлумачний словник
убувати — I а/є, недок., убу/ти, убу/де; мин. ч. убу/в, ула/, уло/; док. Зменшуватися в кількості, об ємі, ступені вияву. || Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі). II див. вбувати … Український тлумачний словник
убути — I див. убувати I. II див. вбувати … Український тлумачний словник
удова — удо/вбаний, удовба/ти, удовба/тися, удо/вбування, удо/вбувати, удо/вбуватися, удове/нко, удове/ць, удо/вж, удо/вжки, удо/вий, удо/вин, удови/ний, удови/цький, удови/ця, удовиче/нко, удови/чий, удови/чин, удови/чка, удови/ччин, удові/вна, удові/ти … Український тлумачний словник
вдовбувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
видовбувати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови